Президент США Дональд Трамп зараз має сприятливу можливість стати миротворцем у війні між Росією та Україною. Хоча його увага частково зосереджена на інших напрямках, цей шанс може швидко зникнути. Лідери обох країн останніми місяцями чітко заявили про бажання, щоб Сполучені Штати відновили активну участь і розпочали інтенсивні переговори про припинення бойових дій.
Президент Росії Володимир Путін продовжує позитивно відгукуватися про Трампа. Водночас окремі високопосадовці та коментатори ставлять під сумнів ефективність американського посередництва, посилаючись на допомогу Вашингтона Києву. Українська сторона тісно координує позиції з європейськими партнерами. Дехто в Києві прагне ще сильнішого залучення Європи, що може ускладнити діалог з Москвою.
Ескалація та взаємне виснаження
Війна увійшла в небезпечну спіраль загострення. Україна завдає ударів по цілях дедалі глибше на території Росії, зокрема по енергетичній інфраструктурі та військових об’єктах. Ці атаки мають відчутний ефект. Київ поступово ускладнює логістику Криму. Уперше жителі російських регіонів далеко від фронту відчувають прямі наслідки конфлікту. Кремль закликає до спокою, але демонструє занепокоєння можливим впливом на суспільні настрої і обіцяє жорсткішу відповідь.
Росія водночас посилює повітряні удари по українських містах і критичній інфраструктурі. Це виснажує запаси протиракетних засобів України. У Європі зростають побоювання через інциденти з безпілотниками та ракетами, які порушують повітряний простір країн НАТО. Москва погрожує діями проти європейських союзників Києва.
Попри загострення, конфлікт, за оцінками, дозрів для завершення. Чим довше тривають бойові дії, тим менша ймовірність повернення мільйонів українців, які виїхали за кордон. Витрати на відбудову вже сягають сотень мільярдів доларів і лише зростатимуть.
Росія стикається з демографічною кризою та труднощами з комплектуванням військ. Економічні витрати стають дедалі помітнішими на тлі стагнації. Відсутність інвестицій у сучасні технології, зокрема штучний інтелект, збільшує відставання від США та Китаю.
Шанс для дипломатії
Якби бойові дії припинилися зараз, кожна сторона могла б заявити про власний успіх. Президент України Володимир Зеленський міг би підкреслити збереження незалежності, суверенітету та європейського курсу. Путін міг би говорити про запобігання стратегічній поразці та «звільнення» територій на сході України.
Обидві сторони можуть розраховувати, що продовження війни покращить їхню позицію на переговорах. Проте ціна конфлікту звужує простір для максимальних вимог і підвищує цінність компромісу.
За цих умов потрібні термінові інтенсивні переговори. Лише Вашингтон має необхідний доступ, важелі впливу та політичну вагу, щоб очолити комплексні дипломатичні зусилля. Він може вести діалог і з Москвою, і з Києвом, а за потреби — з ключовими європейськими столицями. Росія не сприймає європейські країни як рівноправних посередників.
Експерти радять Трампу негайно направити своїх посланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера спочатку до Києва для відновлення довіри, а потім до Москви для переговорів з Путіним. Очікувати миттєвого прориву не варто. Мета — закласти основу для човникової дипломатії. Успіх не гарантований і не буде швидким, але можливість реальна і може зникнути, якщо ескалація перекриє дипломатичне вікно.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що українська влада докладе максимум зусиль, аби вже цієї осені змусити Росію перейти до миру.