Author: Андрій Світличний

Спочатку вчився на юриста у львівському виші, але на третьому курсі зрозумів, що протоколи й кодекси його втомлюють сильніше, ніж будь-які іспити. Після диплома два роки працював у нотаріальній конторі — перевіряв довіреності й печатки. Випадково потрапив на краєзнавчу експедицію в Карпати: мав лише завезти обладнання, а залишився на тиждень і почав записувати спогади місцевих. Тепер пише про гуцулів, козацькі легенди й те, як реальні події перетворюються на кіно. У роботі завжди тримає під рукою старий зошит у клітинку — туди занотовує дрібні деталі, які потім перевіряє в архівах. Вірить, що історія цікава лише тоді, коли в ній є місце для людської випадковості, а не тільки для великих дат.