ДРГ — це абревіатура, яку в Україні з 2022 року чують майже щодня. Диверсійно-розвідувальна група являє собою невеликий, високомобільний підрозділ спеціального призначення, який проникає глибоко в тил противника. Його головна мета — збір розвідданих і проведення точкових диверсій, здатних паралізувати логістику, зруйнувати критичну інфраструктуру чи посіяти паніку.
На відміну від звичайних розвідувальних груп, ДРГ поєднує спостереження з активними діями. Бійці можуть тижнями перебувати на ворожій території, діючи автономно. Саме ця здатність робить їх одним із найефективніших інструментів сучасної гібридної війни.
У матеріалі розберемо, як формуються такі групи, яку підготовку проходять бійці, які завдання виконують і як цивільним розпізнати загрозу. Окремо зупинимося на досвіді російсько-української війни 2022–2026 років.
Що означає абревіатура ДРГ і в чому суть підрозділу
Диверсійно-розвідувальна група — штатний елемент сил спеціальних операцій сухопутних або військово-морських військ. Чисельність зазвичай становить від трьох до дванадцяти осіб. Такий розмір забезпечує максимальну прихованість і маневреність: групу складно виявити, але вона достатньо потужна для виконання складних завдань.
Бійці ДРГ діють приховано. Вони уникають прямих боїв з великими силами противника. Їхня сила — у раптовості, точності та здатності швидко зникати. Група може долати десятки кілометрів за одну ніч, використовуючи ліси, річки чи навіть цивільний транспорт під маскуванням.
Важлива відмінність від терористичних формувань полягає в правовому статусі. ДРГ має відомчу приналежність до збройних сил держави і діє в рамках воєнного права. Це не хаотична група, а чітко організований підрозділ з визначеною структурою та підготовкою.
Як з’явилися диверсійно-розвідувальні групи: короткий історичний екскурс
Концепція ДРГ сформувалася під час Другої світової війни. Німецькі «ягдкоманди» — невеликі винищувальні загони — полювали на партизанів у глибокому тилу. Вони імітували тактику місцевого опору, щоб вистежувати і знищувати підпільні бази.
Радянська сторона швидко перейняла досвід. У 1945–1955 роках спецгрупи НКВС активно застосовувалися проти українського і балтійського національно-визвольних рухів. Саме тоді з’явилася тактика «лжепартизанства»: бійці переодягалися під місцевих і влаштовували провокації.
У роки Холодної війни методи вдосконалилися. Радянський спецназ ГРУ використовував ДРГ в Афганістані для нападів на каравани. Британські SAS і американські «Зелені берети» відточували подібні навички в Малайї, В’єтнамі та інших конфліктах. До початку XXI століття ДРГ стали стандартним інструментом сил спеціальних операцій майже всіх великих армій.
Сучасна еволюція пов’язана з технологіями. Якщо раніше основою були ноги, ніж і тротил, то зараз до арсеналу додалися FPV-дрони, тепловізори, супутникові термінали та засоби радіоелектронної боротьби.
Структура, ролі та підготовка бійців ДРГ
Типова група складається з кількох ключових спеціалістів. Командир відповідає за планування і прийняття рішень в умовах повної ізоляції. Розвідники ведуть спостереження, фіксують позиції техніки і запускають дрони. Сапери працюють з вибухівкою і мінами. Снайпер прикриває відхід. Медик і зв’язківець забезпечують виживання групи.
Кожен боєць — універсал. Він володіє навичками всіх ролей, але має вузьку спеціалізацію. Підготовка триває місяці, а іноді роки. Вона включає мінно-підривну справу, вогневу підготовку, фізичну витривалість, психологічну стійкість, парашутно-десантну, підводну та альпіністську дисципліни.
Тренування максимально наближені до бойових умов. Марш-кидки по 40–50 кілометрів з рюкзаком вагою 35–40 кг, виживання без їжі кілька днів, симуляція полону. Бійці вчаться маскуватися під місцевих жителів, орієнтуватися без GPS і діяти при повному радіомовчанні.
Основні завдання та тактика дій у сучасних умовах
Головні завдання ДРГ можна звести до трьох напрямів: розвідка, диверсії та деморалізація.
- Збір даних про дислокацію військ, склади боєприпасів, маршрути постачання, позиції ППО та командні пункти.
- Виведення з ладу об’єктів інфраструктури — мостів, залізничних колій, електропідстанцій, складів пального.
- Поширення паніки серед військ і цивільного населення противника через раптові удари та провокації.
Тактика класична, але гнучка. Проникнення відбувається переважно вночі через ліси, річки або під виглядом цивільних. Далі — тривале спостереження. Удар — блискавичний, тривалістю 5–15 хвилин. Відхід — по заздалегідь підготовлених маршрутах з мінами-розтяжками для переслідувачів.
У 2024–2026 роках російські ДРГ активно застосовують маскування під форму ЗСУ, цивільний одяг і дрони для розвідки. Українські Сили спеціальних операцій відповідають симетричними рейдами і контрдиверсійними заходами.
| Аспект | ДРГ | Звичайний підрозділ |
|---|---|---|
| Чисельність | 3–12 осіб | Від взводу і більше |
| Мобільність | Висока, автономна | Залежна від логістики |
| Основне завдання | Розвідка + диверсії | Штурм і утримання позицій |
| Час дії в тилу | Дні і тижні | Години або кілька днів |
| Спосіб дій | Прихований | Відкритий бій |
Джерело: узагальнені дані військових експертів і відкритих джерел 2024–2026 рр.
Як цивільним розпізнати ДРГ і що робити при підозрі
Більшість росіян, які діють у складі ДРГ на території України, намагаються злитися з місцевим населенням. Проте є характерні маркери, на які варто звертати увагу в сукупності.
Зовнішні ознаки: брудний або нетиповий для сезону цивільний одяг, чорні берці військового зразка (нехарактерні для ЗСУ та Нацгвардії), однакові важкі рюкзаки. Часто група пересувається пішки або на велосипедах у нехарактерний час, уникає освітлених вулиць.
Поведінкові маркери: виражений російський акцент, погана орієнтація в місцевості, питання про розташування мостів, підстанцій чи військових об’єктів, прохання «позичити» телефон. Іноді — фотографування інфраструктури з незвичних ракурсів.
Якщо ви помітили підозрілу групу:
- Не підходьте і не намагайтеся затримати самостійно.
- Зафіксуйте прикмети: кількість людей, одяг, напрямок руху, транспорт, особливі деталі.
- Не показуйте документи і не підказуйте дорогу.
- Негайно повідомте СБУ через чат-бот @stop_russian_war_bot, гарячу лінію 0 800 501 482 або поліцію за номером 102.
У реальних кейсах пильність цивільних неодноразово зривала плани ДРГ. Інформація, передана вчасно, дозволяє спецслужбам і територіальній обороні швидко реагувати.
Роль ДРГ у війні 2022–2026 років
З початку повномасштабного вторгнення російські ДРГ стали важливим елементом гібридної тактики. Вони проникали в прикордонні райони Сумщини, Харківщини, Чернігівщини, а пізніше — у напрямку Куп’янська та Покровська. Мета — розвідка слабких місць оборони, захоплення «язиків», підготовка плацдармів для більших сил.
Українські Сили спеціальних операцій і підрозділи ГУР МОУ проводять симетричні операції. Відомі рейди на територію Бєлгородської та Курської областей, знищення складів і командно-спостережних пунктів. У 2025–2026 роках активність російських ДРГ на окремих напрямках знизилася, але загроза залишається, особливо в прикордонних областях.
Сучасна війна показала: невелика група з сучасними технологіями може завдати шкоди, співмірної з діями значно більших підрозділів. Водночас ефективна протидія базується на поєднанні технічних засобів (дрони, РЕБ), оперативної розвідки та пильності цивільного населення.
Ключові інсайти
ДРГ — це не міф і не абстрактна загроза. Це конкретний інструмент спеціальних операцій, який поєднує розвідку з диверсійною діяльністю. Невелика чисельність, висока підготовка і здатність діяти автономно роблять такі групи особливо небезпечними.
Для цивільних головне правило просте: спостерігати, фіксувати, повідомляти. Не намагатися бути героєм. Вчасна інформація рятує життя і допомагає силам оборони знищувати загрозу ще на підході.
Розуміння того, як працюють ДРГ, дає змогу краще оцінювати ризики і діяти правильно в умовах тривалої війни.