КАБ — це скорочення від «керована авіаційна бомба». У сучасному українському медіапросторі цим терміном найчастіше називають звичайні радянські фугасні бомби, до яких прикріпили спеціальний модуль планування та корекції. Саме завдяки цьому модулю бомба перестає падати «куди вийде» і починає планувати до цілі на десятки кілометрів з точністю в межах кількох метрів.
З 2023 року такі боєприпаси стали одним із головних інструментів російської авіації на фронті. Вони дозволяють літакам-носіям залишатися поза зоною дії більшості українських засобів ППО і при цьому завдавати потужних ударів по позиціях, укріпленнях і навіть містах у прифронтовій смузі.
Нижче розберемо, як саме працює ця зброя, які її реальні характеристики станом на 2026 рік, чим вона відрізняється від звичайних ФАБ і ракет, і чому від неї так важко захищатися.
Що таке КАБ простими словами
У класичному розумінні КАБ — це бомба, яка має власну систему наведення. Радянські КАБ-500Л чи КАБ-1500 існували ще з 1970–80-х років і наводилися за лазером або телевізійним каналом. Їхня дальність рідко перевищувала 10–15 кілометрів, а вартість була високою.
Сьогодні ж під словом «КАБ» майже завжди мають на увазі зовсім іншу конструкцію: звичайну фугасну авіабомбу серії ФАБ (250, 500, 1500 чи навіть 3000 кг), на яку навісили універсальний модуль планування та корекції — УМПК. Цей модуль перетворює «тупу» бомбу на плануючий боєприпас із супутниковим наведенням.
Технічно це не нова розробка, а швидке і відносно дешеве рішення. Росія мала величезні запаси старих ФАБів, і замість того, щоб виробляти дорогі ракети, почала масово ставити на них крила, керма і блок навігації. Результат — зброя, яка коштує значно менше за крилату ракету, але дає майже такий самий ефект на відстані 60–90 км.
Як працює модуль УМПК
УМПК — це металева рама з двома розкладними консолями крил і хвостовими кермами. До неї кріпиться сама бомба. Усередині модуля розташовані:
- приймач супутникової навігації (ГЛОНАСС/GPS) з антеною типу «Комета», захищеною від глушіння;
- інерціальна система навігації;
- обчислювач, який постійно порівнює поточні координати з цільовими;
- сервоприводи, що керують рулями.
Після скидання з літака спрацьовує піропатрон, крила розкриваються, і бомба переходить у режим планування. Вона не має власного двигуна (у базовій версії), тому летить за рахунок початкової швидкості й висоти. Керма постійно коригують траєкторію — іноді кілька разів на секунду. У фінальній фазі бомба заходить на ціль під кутом 45–60 градусів і підривається від контактного підривника.
Точність (кругове ймовірне відхилення) у штатному режимі становить 7–15 метрів. При сильному радіоелектронному придушенні вона може зростати, але все одно залишається значно вищою, ніж у звичайної некерованої бомби.
Дальність польоту: актуальні цифри 2025–2026 років
Дальність залежить від висоти й швидкості скидання, а також від модифікації модуля.
| Модифікація | Орієнтовна дальність | Примітка |
|---|---|---|
| Базовий УМПК | 60–70 км | Найпоширеніший варіант |
| УМПК-ПД (збільшені крила) | до 90–95 км | З’явився з 2025 року |
| Реактивні версії (з прискорювачем або малим ТРД) | 120–200 км | Застосовуються вибірково з кінця 2025 року |
Джерело: дані відкритих джерел, у тому числі Міноборони України та аналітичних звітів 2025–2026 років.
Літак-носій (найчастіше Су-34 або Су-35) може скидати бомбу, перебуваючи ще над окупованою територією або навіть у повітряному просторі Росії. Це суттєво знижує ризики для пілотів.
Чим КАБ відрізняється від ФАБ і від ракет
ФАБ — це просто важка бомба без будь-якої системи керування. Її точність залежить від висоти, швидкості, вітру і навичок пілота. Розсіювання може сягати сотень метрів.
КАБ з УМПК — це та сама ФАБ, але з «розумом» і крилами. Вона планує і коригує курс.
Ракета (наприклад, «Калібр» чи Х-59) має власний двигун і летить за рахунок тяги. КАБ у базовій версії двигуна не має, тому її важче виявити інфрачервоними датчиками — немає теплового сліду. Зате ракета може летіти далі і маневрувати активніше.
Головна перевага КАБів для Росії — ціна. Модуль УМПК коштує в рази менше, ніж повноцінна крилата ракета, а ефект на цілі часто порівнянний.
Основні типи, які застосовують зараз
Найчастіше в новинах згадують:
- ФАБ-250 + УМПК — найлегший і наймасовіший варіант для ураження окопів і легкої техніки;
- ФАБ-500 + УМПК — «робоча конячка», якою б’ють по будівлях, складах і укріпленнях;
- ФАБ-1500 + УМПК — важка бомба, здатна зруйнувати багатоповерхівку чи міцний бункер;
- ФАБ-3000 + УМПК — рідкісний, але надпотужний варіант.
Окремо існують класичні КАБ з лазерним або телевізійним наведенням (КАБ-500Л, КАБ-1500Л), але їх застосовують значно рідше через потребу в підсвічуванні цілі.
Чому від КАБів важко захищатися
По-перше, літак-носій не заходить у зону ураження більшості українських ЗРК середньої дальності. По-друге, сама бомба має невелику ефективну поверхню розсіювання і летить відносно тихо. По-третє, масове застосування (іноді сотні бомб на добу) перевантажує систему ППО.
Ефективні способи протидії — знищення носіїв на аеродромах, робота РЕБ по каналах навігації та розвиток власних плануючих бомб і ракет для ударів по аеродромах противника.
Україна вже має кодифіковані власні зразки КАБів, у тому числі з турбореактивними двигунами, дальність яких може сягати 100–200 км. Це дозволяє симетрично відповідати на російські удари.
Ключові інсайти
КАБ у сучасному розумінні — це не якась суперсучасна розробка, а прагматичне рішення, яке перетворило склади застарілих бомб на високоточну зброю. Її сила — у поєднанні дешевизни, достатньої точності й можливості завдавати ударів з безпечної для літака відстані.
Розуміння принципу роботи УМПК і реальних характеристик дальності допомагає краще оцінювати ризики в прифронтових регіонах і розуміти, чому ця зброя стала одним із визначальних факторів повітряної війни 2023–2026 років.