Воєнний стан в Україні діє з 24 лютого 2022 року і періодично продовжується. Станом на липень 2026 року його строк продовжено до 31 жовтня 2026 року. Багато хто шукає відповідь на просте питання: чи є межа, після якої цей режим уже не можна пролонгувати?
Законодавство України не встановлює максимальної тривалості воєнного стану. Він може діяти стільки, скільки існує реальна загроза незалежності, територіальній цілісності чи безпеці держави. При цьому кожне продовження має чітку процедуру і фіксований строк.
Нижче розберемо, що саме каже закон, як працює механізм продовження на практиці, чим воєнний стан відрізняється від надзвичайного, як виглядала хронологія продовжень і що відбувається, коли загроза зникає.
Що говорить закон про строк дії воєнного стану
Основний документ — Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (№ 389-VIII). У статті 6 зазначено, що в указі Президента про введення воєнного стану обов’язково вказується строк, на який він вводиться. Стаття 7 чітко формулює: воєнний стан припиняється після закінчення цього строку.
Жодної верхньої межі — ні в місяцях, ні в роках — закон не містить. Конституція України (пункт 20 частини першої статті 106) також лише уповноважує Президента вводити воєнний стан, але не обмежує його тривалість. Це принципова відмінність від режиму надзвичайного стану, де строки жорстко регламентовані.
Юристи, які спеціалізуються на воєнному праві, неодноразово підкреслювали: відсутність ліміту не означає, що режим може бути безстроковим. Кожен указ має містити конкретну дату початку і кінця. Без такого зазначення указ був би незаконним.
На практиці Президент видає указ про продовження «на часткову зміну» попереднього указу, а Верховна Рада затверджує його окремим законом. Саме це рішення парламенту надає продовженню юридичної сили.
Як саме продовжують воєнний стан: покрокова процедура
Процес виглядає так:
- Рада національної безпеки і оборони подає Президенту пропозицію про продовження.
- Президент видає указ, у якому вказує нову дату початку дії і строк (зазвичай 90 діб).
- Указ негайно передається до Верховної Ради.
- Парламент протягом двох днів розглядає і затверджує указ окремим законом.
- Після підписання Президентом закон публікується, і новий строк набирає чинності.
З травня 2022 року майже всі продовження тривають рівно 90 діб. Це стало усталеною практикою, хоча закон дозволяє будь-який строк. Спочатку (у лютому–квітні 2022) були 30-денні періоди, потім перейшли на тримісячні.
Важливо: якщо Верховна Рада не затвердить указ протягом двох днів, воєнний стан формально закінчується в дату, зазначену в попередньому документі. На практиці такого ще не траплялося — голосування завжди проходили з великим запасом голосів.
Порівняння з надзвичайним станом: чому строки різні
Багато хто плутає два режими. Надзвичайний стан (Закон «Про правовий режим надзвичайного стану») має чіткі обмеження:
- на всій території України — не більше 30 діб;
- в окремих місцевостях — не більше 60 діб;
- кожне подальше продовження — не більше ніж на 30 діб.
Воєнний стан таких рамок не має. Це логічно: збройна агресія не піддається прогнозуванню в днях чи місяцях. Закон свідомо залишив гнучкість, щоб держава могла реагувати стільки, скільки потрібно для відсічі агресії.
При цьому обидва режими вимагають зазначення конкретного строку в указі і затвердження парламентом. Різниця лише в максимальній тривалості.
Хронологія продовжень: від 30 днів до чотирьох з половиною років
24 лютого 2022 року указом № 64/2022 воєнний стан ввели з 05:30 на 30 діб. Далі йшли короткі продовження, а з травня 2022 року — майже виключно 90-денні.
Станом на липень 2026 року режим уже продовжували понад 20 разів. Останнє рішення (Указ Президента № 596/2026, затверджений законом від 14 липня 2026 року) продовжило дію з 05:30 2 серпня 2026 року на 90 діб — до 05:30 31 жовтня 2026 року.
Кожне продовження супроводжувалося одночасним продовженням загальної мобілізації. Це не випадковість: два процеси йдуть паралельно і мають однакові строки.
| Період | Строк | Документ |
|---|---|---|
| 24.02.2022 – 26.03.2022 | 30 діб | Указ № 64/2022 |
| 26.03.2022 – 25.04.2022 | 30 діб | Указ № 133/2022 |
| 25.05.2022 – 23.08.2022 | 90 діб | Указ № 341/2022 |
| 02.08.2026 – 31.10.2026 | 90 діб | Указ № 596/2026 |
Джерело: дані Указів Президента та законів Верховної Ради України.
Коли і як воєнний стан може бути скасовано
Є два способи припинення:
- Автоматичне — після закінчення строку, зазначеного в указі, якщо його не продовжили.
- Дострокове — Президент видає указ про скасування, якщо загроза нападу чи небезпека незалежності та територіальній цілісності усунута. Про це негайно повідомляють через засоби масової інформації.
Після скасування військові адміністрації продовжують працювати ще 30 днів для забезпечення плавного переходу. Трудові відносини, які регулювалися спеціальним законом про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, поступово повертаються до звичайних норм.
У реальних кейсах дострокове скасування поки не застосовувалося. Усі припинення були пов’язані з закінченням строку і одночасним продовженням.
Що змінюється для громадян під час тривалого воєнного стану
Тривалість режиму безпосередньо впливає на повсякденне життя. Обмеження конституційних прав (статті 30–34, 38, 39, 41–44, 53 Конституції) діють увесь час, поки триває воєнний стан. Це стосується свободи пересування, права на збори, недоторканності житла, свободи слова тощо — у межах, необхідних для оборони.
Також діють спеціальні правила щодо:
- трудових відносин (можливість звільнення, зміни умов праці, компенсацій);
- військового обліку та мобілізації;
- діяльності бізнесу (бронювання працівників, особливий режим експорту);
- судочинства (можливість проведення засідань у режимі відеоконференції, зміна територіальної підсудності).
Чим довше триває режим, тим більше накопичується підзаконних актів і роз’яснень, які регулюють ці питання. Тому після кожного продовження варто перевіряти актуальні зміни на офіційних ресурсах — порталі Верховної Ради, сайті Президента та Кабінету Міністрів.
Поширені міфи про строки воєнного стану
Міф 1. «Воєнний стан не можна продовжувати більше певної кількості разів». Закон не містить жодних обмежень щодо кількості продовжень.
Міф 2. «Після закінчення 90 днів режим автоматично закінчується, навіть якщо Рада не встигла проголосувати». Насправді, якщо указ не затверджений, режим закінчується в дату, зазначену в попередньому документі. Але на практиці голосування завжди відбувається вчасно.
Міф 3. «Воєнний стан можна ввести безстроково одним указом». Ні. Кожен указ зобов’язаний містити конкретний строк.
Міф 4. «Після скасування воєнного стану всі обмеження зникають миттєво». Частина спеціальних правил (зокрема щодо трудових відносин і військових адміністрацій) має перехідний період.
Ці помилки часто виникають через плутанину з нормами надзвичайного стану або через неточні повідомлення в соцмережах.
Воєнний стан в Україні може тривати стільки, скільки цього вимагає реальна безпекова ситуація. Закон навмисно не ставить штучних обмежень, але вимагає чіткої процедури і конкретного строку кожного разу. Станом на кінець липня 2026 року режим діє до 31 жовтня 2026 року. Подальше продовження або скасування залежатиме виключно від оцінки загроз Президентом і Верховною Радою.
Головне, що варто пам’ятати: відсутність максимального строку — не прогалина, а інструмент, який дозволяє державі захищати себе стільки, скільки потрібно.