До повномасштабного вторгнення Україна мала близько 15 великих теплоелектростанцій із сумарною встановленою потужністю 27–30 ГВт. Вони забезпечували 35–40 % виробництва електроенергії. Станом на серпень 2026 року під контролем України частково працюють лише 4–5 станцій, а доступна генерація теплової енергії впала до 3–6 ГВт.
Втрати спричинені окупацією, прямими ракетними та дроновими ударами, а також дефіцитом вугілля. При цьому ТЕС досі залишаються важливим елементом балансування енергосистеми, особливо в години пікового навантаження.
У цій статті зібрано перевірені дані про кількість станцій, їхній статус, реальну потужність і місце в сучасному енергобалансі країни.
Що таке ТЕС і яку роль вони відіграють в енергосистемі
Теплова електростанція виробляє електроенергію шляхом спалювання органічного палива — переважно вугілля, рідше природного газу чи мазуту. Пара, що утворюється в котлах, обертає турбіни, а ті — генератори. На відміну від атомних станцій, ТЕС можуть відносно швидко змінювати потужність, тому їх використовують для покриття піків споживання.
До 2022 року теплова генерація була другою за обсягом після атомної. Найбільші станції працювали на вугіллі антрацитової та газової груп. Багато з них мали блоки потужністю 200–300 МВт, що дозволяло гнучко регулювати навантаження.
Сьогодні роль ТЕС суттєво змінилася. Через руйнування і окупацію їхня частка в балансі скоротилася до 8–15 %. Проте навіть частково працюючі станції допомагають утримувати систему в години, коли сонячна та вітрова генерація падає, а атомні блоки не можуть швидко маневрувати.
Скільки великих ТЕС було до війни і яка їхня сумарна потужність
Офіційні дані та галузеві звіти фіксують 15 основних великих теплоелектростанцій. Їхня сумарна встановлена потужність становила приблизно 27,7–30 ГВт. Це класичні ГРЕС (державні районні електростанції), перейменовані пізніше в ТЕС.
Найпотужніші з них:
- Запорізька ТЕС — 3600 МВт
- Вуглегірська ТЕС — 3600 МВт
- Криворізька ТЕС — 2820 МВт
- Бурштинська ТЕС — близько 2300–2400 МВт
- Придніпровська ТЕС — 2400 МВт
- Зміївська ТЕС — 2175 МВт
Решта станцій мали потужність від 600 до 1800 МВт. Більшість належала компаніям ДТЕК (Західенерго, Дніпроенерго, Східенерго) та державній «Центренерго».
Важливо розрізняти встановлену потужність і доступну. Навіть до війни через зношеність обладнання і нестачу палива реальна генерація рідко перевищувала 20–22 ГВт.
Повний список основних ТЕС України зі статусом на 2026 рік
Нижче наведено актуальний перелік великих ТЕС з урахуванням воєнних втрат. Дані узагальнені на основі відкритих звітів, моніторингу Укренерго та галузевих оглядів станом на початок–середину 2026 року.
| Назва ТЕС | Область | Встановлена потужність, МВт | Власник | Статус 2026 |
|---|---|---|---|---|
| Бурштинська | Івано-Франківська | 2300–2400 | ДТЕК Західенерго | Частково працює |
| Ладижинська | Вінницька | 1800 | ДТЕК Західенерго | Частково працює |
| Криворізька | Дніпропетровська | 2820 | ДТЕК | Частково працює |
| Придніпровська | Дніпропетровська | 2400 | ДТЕК | Частково працює |
| Добротвірська | Львівська | 600 | ДТЕК Західенерго | Частково працює |
| Слов’янська | Донецька | 880 | Донбасенерго / ДТЕК | Обмежено працює |
| Зміївська | Харківська | 2175 | Центренерго | Зруйнована |
| Трипільська | Київська | 1800 | Центренерго | Зруйнована |
| Курахівська | Донецька | 1460–1960 | ДТЕК | Зруйнована / окупована |
| Запорізька | Запорізька | 3600 | ДТЕК | Окупована |
| Вуглегірська | Донецька | 3600 | Центренерго | Окупована |
| Старобешівська | Донецька | 2275 | Донбасенерго | Окупована |
| Луганська | Луганська | 1450 | ДТЕК Східенерго | Окупована |
| Зуївська | Донецька | 1270 | ДТЕК Східенерго | Окупована |
Джерело: узагальнення даних Укренерго, ДТЕК, Центренерго та відкритих моніторингів 2025–2026 років.
З 15 великих станцій під повним або частковим контролем України залишаються переважно західні та центральні об’єкти. Східні та південні майже повністю втрачені.

Які ТЕС реально генерують електрику сьогодні
У лютому–березні 2026 року теплова генерація трималася на рівні 5–6 активних енергоблоків. Бурштинська ТЕС могла видавати до 1500 МВт, Ладижинська — повні 1800 МВт у пікові години, Криворізька та Придніпровська працювали з обмеженнями.
Сумарна доступна потужність підконтрольних ТЕС оцінюється в 3–9 ГВт залежно від ремонтів і наявності палива. Повне завантаження трапляється рідко: бракує якісного вугілля, а частина обладнання потребує постійного відновлення після ударів.
З практики енергетиків відомо, що навіть пошкоджені станції часто запускають окремі блоки в режимі «гасіння піків». Це дозволяє уникати жорсткіших відключень у вечірні години.
Втрати теплової генерації: окуповані, зруйновані та пошкоджені станції
Найбільші втрати припали на Донбас і Харківщину. Вуглегірська, Старобешівська, Луганська, Зуївська та Курахівська ТЕС перебувають на окупованих територіях або повністю виведені з ладу. Зміївська і Трипільська зруйновані масованими атаками 2024 року.
За різними оцінками, Україна втратила близько 20–25 ГВт встановленої теплової потужності. Це еквівалентно майже всій тепловій генерації деяких європейських країн середнього розміру.
Окремо варто зазначити, що навіть станції, які формально залишаються під контролем, зазнали серйозних пошкоджень трансформаторів, котельних і розподільчих пристроїв. Відновлення кожного блоку займає місяці і потребує імпортного обладнання.
ТЕС vs ТЕЦ: у чому різниця і скільки теплоелектроцентралей
Багато хто плутає ТЕС і ТЕЦ. ТЕС (теплоелектростанція) орієнтована переважно на виробництво електроенергії. ТЕЦ (теплоелектроцентраль) одночасно виробляє електроенергію і тепло для міських мереж.
До 2022 року в Україні працювало близько 21 великої муніципальної ТЕЦ плюс промислові об’єкти. Їхня сумарна електрична потужність становила приблизно 6–6,5 ГВт. Найбільші — Київська ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ-5, Черкаська, Чернігівська.
Під час війни ТЕЦ також зазнали ударів, особливо в Києві, Харкові та на сході. Проте їхня роль у централізованому опаленні міст залишається критичною. Відновлення ТЕЦ часто пріоритетніше за ТЕС саме через соціальну складову — тепло в оселях.
Як війна змінила енергетичний баланс і що компенсує втрати ТЕС
До 2022 року структура генерації виглядала приблизно так: АЕС — 50–55 %, ТЕС — 35–40 %, ГЕС і ГАЕС — 7–10 %, відновлювані джерела — решта. Сьогодні атомна генерація (Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська) тягне основне навантаження. Імпорт з ЄС у пікові моменти досягає 1,5–3 ГВт.
Активно розвивається розподілена генерація: газопоршневі установки, біогазові станції, промислові та домашні сонячні електростанції. У 2025 році приріст потужностей СЕС і систем накопичення енергії став помітним. Проте вони не можуть повністю замінити базову і маневрову теплову генерацію.
Укренерго і Міненерго неодноразово підкреслювали: без відновлення хоча б частини теплових потужностей система залишається вразливою до пікових навантажень і аварійних ситуацій.
Перспективи відновлення та майбутнє теплової генерації
Енергетики працюють над відновленням пошкоджених блоків. У 2025–2026 роках вдалося повернути в роботу понад 4 ГВт потужностей ТЕС, ТЕЦ і ГЕС після атак. Частина робіт фінансується міжнародними партнерами, частина — за рахунок компаній.
ДТЕК анонсував плани будівництва нових маневрових газових потужностей, зокрема на майданчику Бурштинської ТЕС. Такі проєкти мають на меті замінити застарілі вугільні блоки більш гнучкими і екологічними установками.
Довгостроково Україна рухається до декарбонізації. Проте в умовах війни теплова генерація залишається необхідним «мостиком» між атомною базою та зростаючою часткою відновлюваних джерел. Повне відновлення 15 великих ТЕС у довоєнному вигляді малоймовірне. Реалістичнішим виглядає сценарій часткового відновлення 5–7 ключових станцій і будівництва нових маневрових потужностей.
Ключові інсайти
- До війни — 15 великих ТЕС потужністю близько 28 ГВт.
- У 2026 році під контролем України частково працюють 4–5 станцій з доступною генерацією 3–6 ГВт.
- Втрати становлять понад 20 ГВт через окупацію і руйнування.
- ТЕС досі потрібні для балансування системи, особливо в пікові години.
- Майбутнє — за частковим відновленням і переходом на гнучкіші газові та розподілені потужності.
Розуміння реального стану теплової генерації допомагає краще оцінювати ризики відключень і важливість подальшої децентралізації енергосистеми. Ситуація залишається динамічною і залежить як від інтенсивності обстрілів, так і від темпів ремонтних робіт.